Особливості релігійних і духовних традицій жителів району пов’язані з історичним минулим. У часи Австро-Угорської імперії повсюдно була запроваджена греко-католицька віра. Через це майже всі храми, що залишилися з тих часів, збудовані у готичному стилі. На горі біля села Малий Березний у 1656 році було споруджено чоловічий монастир отців василіян.

Наприкінці XIX ст. у Великий Березний переїхали кілька десятків сімей словаків. Тож у районному центрі спорудили храм римо-католицької віри, у якому встановили чудовий орган. Храм діє і нині, його відвідує більшість жителів околиці Липтаки.

Після возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною греко-католицька віросповідання було оголошене ворожим для суспільства, а всі церкви, які належали цій громаді, передали у підпорядкування православної церкви.
З цієї причини від греко-католиків були відібрані і приміщення колишнього чоловічого монастиря отців василіян у Малому Бережному. Там було влаштовано допоміжну школу-інтернат. Сьогодні монастир повернутий попередньому власникові – церкві, однак навчальний заклад все ще прописаний на цій території. Лише на початку 90-их років греко-католицькі громади відновили своє релігійне і духовне життя. Серед іншого повернули собі монастирську обитель на Чернечій горі в Малому Березному, а також храми у Великому Березному та Верховині Бистрій. У багатьох селах, де більше однієї конфесії і бракує храмів для богослужінь, греко-католики зводять власні споруди. Так само і православна громада Великого Березного, яка повернула церкву греко-католикам, взялася звести свій храм. На сьогодні ці роботи вже завершено.

За останні роки на громадських засадах, поряд із Великим Березному, церкви споруджені у селах Смерекова, Жорнава, Лубня, Кострино. Особливо активне духовно-просвітницьке життя провадять монахи монастиря отців василіян. Вони збудували Хресну Дорогу, за їхнього опікунства діє хор “Діти світла”. Влаштовують різноманітні релігійні акції, у тому числі і молодіжні. У ряді населених пунктів району зведено низку каплиць та встановлено Хрести з розп’яттям. У райцентрі зусиллями вірників з’явилася скульптура Пресвятої Богородиці.

Водночас із цими релігійними конфесіями активізували свою діяльність і інші, зокрема християни віри євангельської, свідки Єгови. Кількість прихильників нових релігійних течій відчутно зросла.

У районі діє іноземне (словацьке) представництво Всесвітньої благодійної організації “Caritas”. За його сприянняі утворено фонд “Любов і милосердя”. Черниці створили два дитячі сирітські притулки, в яких виховуються діти, позбавлені батьківської опіки.

Декан греко-католиків району о. Василь Данилаш за допомогою німецьких благодійників відремонтував одне з приміщень повернутого цій конфесії будинку священицької фари. Тут почав діяти катехістичний центр для молоді.

Реконструюючи решту приміщень, що передані цій церкві, отець Василь прагне відкрити притулок для самотніх людей похилого віку. У цьому йому знову ж таки допомагають релігійні організації з-за кордону, зокрема, вже згадуваний австрійський “Caritas”.