Пам’ятка археології – Княгинський метеорит

Найвідомішим археологічним пам’ятником Великоберезнянщини є рештки найбільшого в Європі Княгинянського метеориту, який випав на околицях сіл Княгиня та Сіль у 1866 році. Зразки його знаходяться в обласному краєзнавчому музеї, а також музеях Відня та Москви. Біля села Княгиня є карстові печери, які могли б зацікавити туристів.

Ентузіасти, серед яких голова екоклубу на громадських засадах “Кремінець” лікар Іван Шелепець, розробили проект пам’ятного знака, а потім і встановили його тому на місці, де випав метеорит. Це місце й тепер викликає цікавість у науковців, біля нього проходять пішохідні туристичні маршрути, розроблені Ужанським національним природним парком.

Церква св. Анни у с. Буковцьово

Церква св. Анни у с. Буковцьово, зведена в 1791 р., належить до дерев’яних церков барокового стилю, хоч первісно була збудована в бойківському стилі з трьома заломними верхами. За написом на одвірку, в 1791 р. церкву переробив майстер Григорій Макарович і вона набула сучасного вигляду. Збережено гарний іконостас XVIII ст. Малювання виконано 1821 р.

Костринська церква Покрови Пр. Богородиці

Костринська церква Покрови Пр. Богородиці, зведена в 1645 р. належить до видатних пам'яток української архітектури бойківського стилю. Її перевезли в Кострино у 1645 р. (або, за іншими даними, у 1703) з села Сянки Турківського повіту Галичини. У 1761 р. Покровську церкву відремонтували і частково перебудували. Вона ідеально вписана у навколишній різноманітний ландшафт. Завдовжки цей храм 15 м, завширшки – 7 м, висота вежі від фундаменту – 14 м.

 
Ужоцька дерев'яна церква св. Михайла

Ужоцька дерев'яна церква св. Михайла, яка з’явилася 1745 р., є своєрідною візитною карткою Закарпаття. Її збудували майстри Павло Тонів з села Бітлі на Львівщині та Іван Циганин з с. Тихий, про що свідчить напис над дверима.

Церква є однією з найцікавіших споруд бойківського стилю. Попри невеликі розміри, компактні форми храму з домінуючим центральним шатром справляють враження суворої, героїчної споруди. До декоративних елементів належать випуски вінців, вхідні двері з широким одвірком, фігурний арковий прохід з бабинця до нави.

Дерев'яна церква св. Миколи Чудотворця
у с. Чорноголова

Дерев'яна церква св. Миколи Чудотворця у с. Чорноголова, збудована у 1794 р., належить до найкращих зразків закарпатської народної барокової архітектури. Церква була збудована з ялини в XVII ст. триверхою, бойківського стилю. Сучасного вигляду набула після перебудови в 1794 р., яку здійснив майстер Матій Химич з села Лучки. Увагу привертає вежа з декоративно багатим бароковим завершенням, підсябиттям з фігурно обробленими кінцями дощок, аркадою голосниць. Особливістю церкви є різьблені стовпчики, що підтримують піддашшя довкола бабинця і нави.

Михайлівська церква в с. Вишка

Михайлівська церква в с. Вишка, стверджує дослідник Михайло Сирохман, збудована 1700 року. На превеликий жаль, нещодавно перекрита бляхою, що значно знизило її історично-культурну цінність. Спочатку споруда мала класичну бойківську форму з найвищим центральним верхом, та в другій половині XVIII ст. шатровий верх над бабинцем замінено каркасною дзвіницею, вищою за центральний верх.

 
Церква святого Миколи Чудотворця
в с. Гусний

У с. Гусний у 1655 року з ялини було збудовану церкву святого Миколи Чудотворця. Її ідеально відреставрували в 1971–1972 рр., однак у середині 1990-х повністю вкрили бляшаним покриттям. Втім, як зауважує дослідник Михайло Сирохман, «метал … не здолав чарівності цього місця.

Класична і водночас своєрідна бойківська церква розташована на схилі високої гори і разом з дерев'яною дзвіницею утворює досконалий архітектурний ансамбль на тлі величної гірської панорами просто-таки симфонічного звучання» [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]. І далі: «У 1930-х роках в Ужку і Гусному служив священиком відомий закарпатський художник Золтан Шолтес. У своїх картинах він зобразив дерев'яні церкви і чудову природу цих місць, а у Гусному залишилося кілька намальованих ним ікон».

Більше про архітектурні витвори, що збереглися з давно минулих часів у Великоберезнянському районі, – на веб-сторінці «Дерев’яні храми України. Закарпатська область»   http://www.derev.org.ua/zakarp/zakarp.htm